1943—1944 р. нацисти вбили у Милівцях 86 євреїв з трудового табору.
Більче-Золоте
У Більче-Золотому єврейська громада була малочисельна і не надто впливова. Про появу євреїв у Більчі-Золотому бракує відомостей, найімовірніше, вони почали селитися тут щонайпізніше у 19 століття. У міжвоєнний період чисельність єврейського населення становила 20-30 сімей. Більшість з них займалися
сільським господарством. Шість сімей шили хутряні вироби, переважно
жупани для селян; чотири сім'ї орендували
маслобійні. В Більче-Золотому був також єврейський
швець,
боднар,
м'ясник і два дрібні торгівці. У божниці, яку називали «Клойз», були 4 сувїї
«тори» (
«П'ятикнижжя»). На тимчасовому кладовищі хоронили тільки померлих під час епідемій євреїв, або євреїв-вояків, які загинули у
першій світовій війні. Потреби євреїв обслуговував різник. Він же одночасно виконував обряд, обрізання хлопчиків, був
колитором, вирішував цивільні справи між євреями і навіть влаштовував релігійні обряди оженку (весілля). У Більче-Золотому діяла також єврейська
лазня і «міква» (купель).