Назва Серет

Геродот згадує про румунський Сірет, який іменувався тоді Папантос. У Птоломея той же Сірет фігурує під назвою Йєротос, у Аміана Марцеліана – Сарат, у Костянтина багрянородного (Х ст.) -Серетос. Корінь слова губиться у глибинах старих індоєвропейських діалектів.

Сер – означає текти, литися. Вчені припускають , що можлива тут інша основа- скіфсько –іранська «сярант» – з тим же значенням.