Микулинці

Мику́линці (давні назви: Мику́лин, Мику́линь) — селище міського типу в Теребовлянському районі Тернопільської області на річці Серет, Від вересня 2015 року — центр Микулинецької селищної громади, до того — центр Микулинецької селищної ради, якій підпорядковувалися села Воля, Конопківка і Кривки. Населення — 3713^[4] осіб (2015).

Найближча залізнична станція Микулинці-Струсів знаходиться за 4 км від поселення в смт Дружба.

Містечко вважається найдавнішим на Тернопільщині та одним із найдавніших у Західній Україні.

Лучка

Лу́чка — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет та автошляху Т 2020, на півдні району. Підпорядковане Миролюбівській сільраді.

Миролюбівка

Миролю́бівка — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річках Серет і Гнида, на півдні району. Центр сільради, якій підпорядковане село Лучка. До 1964  називалося Чортория.

Населення — 533 особи (2001 р.).

Мишковичі

Мишкови́чі — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на автошляху Брест-Чернівці Т 2020 на лівому березі річки Серет, на півдні району. З півночі і півдня до села прилягають мішані ліси. Ґрунти чорноземні, родючі. Село багате на сірий камінь, пісок, глину.

Граничить на сході з селами Застінкою, Бавором, Прошовою; на півдні - з Миролюбівкою, на заході - з Настасовим, Лукою Великою, на півночі - з В.Березовицею, Островом. Назва села Мишковичі не змінювалася.

Серет (пісня)

Автор тексту Олександр Глотов

Велика Лука

Вели́ка Лука́ — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Серет, за 14 км від Тернополя і за 7 км від найближчої залізничної станції Березовиця-Острів на лінії Тернопіль-Ходорів, на півдні району. Населення становить 1225 осіб (2001 р.).

Буцнів

Буцні́в — село в Україні, у Тернопільському районі Тернопільської області.

Острів

О́стрів — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, південне передмістя Тернополя (7 км від центру міста). Центр сільської ради.

Населення — 1726 осіб (2001).

Велика Березовиця

Вели́ка Березови́ця — селище в Україні, у Тернопільському районі Тернопільської області. Південне передмістя Тернополя (5 км від центру міста).

Розташоване в центрі району на лівому і (частково) правому березі річки Серету. Через селище проходять важливі транспортні артерії — залізнична лінія Тернопіль — Чортків і автошлях E85 Тернопіль — Чернівці. Центр селищної ради, якій підпорядковане село Кип'ячка.

Петриків

Пе́триків — село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області. Розташоване на річці Сереті в центрі району.

2 серпня святкується день села Петриків.

Тернопіль

Терно́піль ( прослухати^{опис файлу}; з 1939 до 1944 року^[3] — Тарно́поль^[4]) — місто на Заході України, політико-адміністративний, економіко-діловий та культурний центр Тернопільської області. Один з трьох головних центрів історичного регіону Галичини. Розташоване на річці Серет. У місті перетинаються важливі автомобільні: автодороги Н02, М12, E50, М19 (E85), Н18, Р39, Р41, Р43 — та залізничні шляхи. Одне з чотирьох міст обласного значення Тернопільської області. Обслуговується міжнародним аеропортом «Тернопіль», що знаходиться у східній частині міста.^[5].

Місто засноване 1540 року Яном Амором Тарновським. До 1569 року належало до Теребовлянського староства (пізніше повіту) Руського воєводства Королівства Польського. Впродовж 1569—1772 років у складі Речі Посполитій: у складі Теребовлянського повіту, Галицької землі Руського воєводства; у 1772–1810, 1815–1867 роках — центр Тернопільського округу у складі Королівства Галичини та Володимирії, 1810–1815 — Тернопільського краю Російської імперії, з 1854 до 1939 — адміністративний центр Тернопільського повіту у складі різних держав: Австрійської імперії, Австро-Угорщини, ЗУНР, ГСРС, Другої Речі Посполитої. Від 1920 — адміністративний центр воєводства, від 1939 — області. Наприкінці 1918 до 2 січня 1919 року Тернопіль — столиця ЗУНР, а з 8 липня по 21 вересня 1920 року Тернопіль був столицею маріонеткового більшовицького державного утворення — Галицької СРР. У період нацистської окупації (1 серпня 1941 — квітень 1944) місто підпорядковувалося дистрикту «Галичина».

Покровителем міста вважають святу Теклю. До Другої світової війни вівтар з її зображенням знаходився у Домініканському костелі — нині Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці^[6].

Населення — 222 тис. осіб (2019). Площа міста — 7268 га.

До 2018 року — центр Тернопільської міської ради. З 2018 року — центр Тернопільської міської громади.

Біла

Бі́ла — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на лівому березі річки Серет у центрі району. Кількість домоволодінь становить 1029 станом на 2015 рік.

До 2018 — центр сільради. Від 2018 року — центр Білецької сільської громади.

Чистилів

Чисти́лів — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на півночі району. Через село проходить автодорога Р39Тернопіль — Залізці — Підкамінь — Броди. У зв'язку з переселенням мешканців хутір Бухтанка виведений із облікових даних.

Населення — 956 осіб (2007).

До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.