До Кобзарівки приєднано хутори Пацюки і Пільцес (4 будинки). Колишня назва — Заруддя. 1963 села Заруддя та Обаринці об'єднали під назвою Кобзарівка, на честь Тараса Шевченка.[1]
Населення — 405 осіб (2003).
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Тернопільської міської громади.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1463.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Є церква Івана Богослова (1906, мурована; реконструйовано 2003),костел (не діючий), капличка з «фігурою» Матері Божої (на території школи)(2001).
- Біля школи споруджено братську могилу полеглим 380 воїнам Радянської Армії, які визволяли Кобзарівку та навколишні села від німецьких загарбників (1955, реконструйовано 1984). На одній із могил збудовано пам'ятник — обеліск пірамідальної форми[2].
- Насипана символічна могила Борцям за волю України (1990), встановлена «фігура» на честь скасування панщини (відновлена 1990).
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Кобзарівська зозулинцева ділянка.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Відомі люди[ред. | ред. код]
У місцевій школі навчалися поет Олег Герман, господарник Ярослав Карпик, краєзнавець і літературознавець Гаврило Чернихівський, доктор фізико-математичних наук, ректор, професор ТДТУ Олег Шаблій.
Немає коментарів:
Дописати коментар