Залав'є

Зала́в'є — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. Підпорядковане Плебанівській сільській раді. При Залав'ї був хутір Когутівка.

Населення — 523 особи (2015)

Поштове відділення — Підгайчицьке.

Село часто називають Залав'ї.

Зміст

• 1Історія
• 2Мікротопоніми
• 3Найпоширеніші прізвища
• 4Пам'ятки
• 5Соціальна сфера
• 6Відомі люди
  • 6.1Народилися
  • 6.2Перебували
• 7Примітки
• 8Джерела

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Залав'я виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Хор «Рідної школи»

Перша історична згадка про село датована в земських книгах міста Теребовлі 1423 роком.

Об'єднавшись із кількома хуторами село вело активний торг за лавами, за якими воно знаходилося. На цих лавах ще в княжі часи крамарі виставляли свій торг, отже село знаходилося під лавами, від чого отримало свою назву.

Залав'є не раз піддавалося нападам турків і татар, тому що знаходилося поблизу торгового шляху. Не раз воно руйнувалося повністю. Це ставалося у 1453, 1467, а також під час Зборівської битви 1649 року.

Під час розпаду Речі Посполитої і встановлення австрійської влади в селі відбувається національне піднесення. У 1848 році було скасовано панщину, освячено мішану школу. У 1900 році селяни приступили до будівництва власної церкви.

Сільський чоловічий хор

У селі була двокласова школа з українською мовою навчання, організована «Просвіта». З її ініціативи в селі було збудовано церкву 1903 року, а в 1936 — велику читальню.

Також діяли товариства «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа».

7 березня 1941 року в Залав'ї заарештовано 13 членів ОУН.

Мікротопоніми[ред. | ред. код]

Назви піль: Збіч, Могила^[1].

Найпоширеніші прізвища[ред. | ред. код]

Атаманюк, Баламутів, Бей, Бойко, Брездень, Василишин, Галак, Галась, Гачкевич, Герман, Гуцула, Гумницький, Деркач, Джавала, Клиновський, Кляпітура, Когут, Крупський, Кубішин, Летняк, Лялька, Магрита, Маковський, Марцінів, Миколяса, Михальський, Музичин, Наболотний, Палідвор, Пастух, Перхалюк, Роговський, Сірота, Скоморовський, Стигар, Суржишин, Сюрпіта, Туркул, Фриз, Шиманський, Шкоропад, Шугин, Якимів^[1].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церква святої Трійці (1903), «фігура» (1879).

Збережена могила УСС (1915).

Встановлено:

• пам'ятний хрест на честь скасування панщини
• пам'ятник Тарасові Шевченку (1914, перший у повіті)
• пам'ятний знак до 100-річчя церкви (2003)
• меморіальну таблицю УСС.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діє загальноосвітня школа І ступеня.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

• Федір Маковський — український фольклорист, етнограф і музикант.
• Микола Брездень — народний живописець-аматор, краєзнавець.
• Степан Гумінецький — фізик.
• Іван Панцьо — громадський діяч, господарник.
• Віктор Семчук (1991-2014) — військовик, розвідник-снайпер розвідувального відділення штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ

Перебували[ред. | ред. код]

• Федір Якимів — народний скульптор початку XIX ст.
• о. Ісидор Нагаєвський — професор, душпастирював у селі,
• Лонгин Цегельський — політичний діяч.

Залав'є