Дубівці

Дубівці́ — село у Тернопільському районі Тернопільської області у західній частині України.

До 2015 року — центр сільської ради, до якого приєднано хутір Сіножати. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Байковецької сільської громади.

Населення за даними 2015 року становить 686 осіб.

Зміст

• 1Географія
• 2Історія
• 3Символіка
  • 3.1Герб
  • 3.2Прапор
• 4Релігія
• 5Пам'ятники
• 6Соціальна сфера
• 7Відомі люди
  • 7.1Народилися
  • 7.2Проживали, перебували
  • 7.3Тадей Кривенький
• 8Туризм
• 9Бібліографія
• 10Джерела
• 11Примітки
• 12Посилання

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі річки Гніздична, за 14 км від Тернополя та 7 км від найближчої залізничної станції Курники, на півночі Тернопільського району.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Дубівців виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, ранньої залізної доби та черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1556: згідно з люстрацією Галицького староства Дубівці належали К.-В. Острозькому. В 1730-х роках — були власністю Яна Собєського, 1890 — Терези Стойовської.

У 1734 через Дубівці проходив гайдамацький загін Верлана. У 1832 внаслідок епідемії холери померло багато жителів. До Другої світової війни у селі активно діяли товариства «Просвіта», «Рідна школа», кооператива, сільські організації ОУН, УСРП, УНДО.

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджений 21 грудня 2017р. рiшенням №496 XXVIII сесії сільської ради VII скликання.

Автори — С. Ткачов, К. Богатов.

Герб[ред. | ред. код]

В зеленому щиті з срібної хвилястої бази виходить фонтан води, супроводжуваний угорі срібним полум'яним мечем у стовб. Меч по сторонам супроводжується двома золотими дубовими гілками з жолудями. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша написи «ДУБІВЦІ» і «1556».

Дубові гілки означають назву села, меч — символ церкви Архистратига Михаїла, хвиляста база і фонтан означають карстове джерело і озеро біля села.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене хвилясто горизонтально на дві смуги — зелену і білу — у співвідношенні 5:1. На верхній смузі в центрі вертикально поставлений білий полум'яний меч, обабіч якого по жовтій дубовій гілці з жолудями.

Релігія[ред. | ред. код]

Є дві церкви Святого Архістратига Михаїла, збудовані у 1906 та 2011 роках.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Встановлено:

• пам'ятний знак на честь врятування села від посухи (1845)
• пам'ятний хрестна честь скасування панщини (1898)
• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969)
• насипано символічну могилу УСС (1990).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, 2 торговельні заклади,КАФЕ ,сауна.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

• доктор медичних наук Ігор Висоцький
• педагог, господарник Андрій Каплун
• громадський діяч Зіновій Мандзій
• господарник Зіновій Пастернак
• громадський діяч Зіновій Попадич
• архітектор Ярослав Сеник
• журналіст, краєзнавець Віктор Уніят
• географ-краєзнавець та викладач Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, автор понад 20 наукових праць в яких згадуються Дубівці Іван Каплун
• педагог і краєзнавець Василь Ханас
• публіцист, краєзнавець, громадський діяч Володимир Ханас
• патріоти України-Кривенький Тадей, Кривенький Володимир, Голубович Олег та інші.

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

Душпастирював, архієпископ УПЦ-КП Іов (Василь Павлишин).

У 1940—1941 роках душпастирював отець Мар'ян Кашуба (1909—1941) — греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий.

У селі перебували польські літератори, громадські діячі Маврицій Гославський та С. Гощинський (грудень 1831), науковець Мілосав Чаркіч, співачка, народна артистка України Софія Ротару, громадсько-політичні діячі Бонні Бернстрем, Леонід Кравчук, Анатолій Матвієнко, Іван Плющ та інші.

Тадей Кривенький[ред. | ред. код]

Тадей Кривенький^[2] (псевдо Орел) (1925 с. Дубівці, нині Тернопільського району Тернопільської області — 19 березня 1946 біля с. Пронятин, нині в межах м. Тернополя) — український військовик, член ОУН, стрілець УПА.

У лавах юнацтва ОУН від 1941 року, від 1944 — в підпіллі. Спочатку був політвиховником в одному з кущів району, взимку 1946 перейшов до куща «Лева».

19 березня 1946, заскочений радянським загоном у криївці, звів героїчний бій і, щоб не видати таємниць, застрелився.

Туризм[ред. | ред. код]

У селі є карстові джерела, а також Карстове Дубівецьке озеро. У центрі села росте понад 400-літня липа.

Бібліографія[ред. | ред. код]

1996 видано книгу Володимира Ханаса «Історія села Дубівці. Частина 1».