Вели́кий Глибочо́к — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нестерівка, притоці Серету, на північному заході району. З 17 січня 1940 до кінця грудня 1962 районний центр. У 1985–1989 — селище міського типу. До села приєднано хутір Під Гаєм. Населення становить 2455 осіб (2002).
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.
Історія[ред. | ред. код]
На околицях села виявлено стоянку періоду Ашель (300–100 тис. р. тому), середніпалеолітичну[1] та пізньопалеолітичну стоянки (40-20 тис. р. тому)[2], поселення пізньої бронзової доби, могильник і поселення періоду раннього заліза, розкопано 3 кургани періоду Київської Русі. В урочищі Попова Долина розміщене поселення трипільської культури. Матеріали археологічних розвідок зберігаються у наукових архівах[3].
Перша писемна згадка відноситься до 1529 року: згідно з описом Чернихівського замку. Частина назви «Великий» відома від XVIII століття.
Під час Національно-визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького багато жителів Великого Глибочка вступило в загони Максима Кривоноса.
У 1810–1815 роках із усім Тернопільським краєм входив до Російської імперії, 1815 повернений до Австрії.
На початку XX століття діяли товариства:
- «Просвіта» (з 1903)
- «Січ» (від 1905).
У 1910 році було засновано чотирикласну школу.
У серпні 1914 року Великий Глибочок зайняли російські війська, працював госпіталь. У листопаді 1918 село увійшло до ЗУНР. Від вересня 1920 — до Польщі.
17 вересня 1939 року в село увійшла Червона армія. У січні 1940 створено Великоглибочецький район (існував до кінця 1962, коли Великий Глибочок перейшов до Зборівського району, від 8 грудня 1966 року — до Тернопільського району). Від 30 червня 1941 до 23 березня 1944 року Великий Глибочок перебував під німецькою окупацією, від 3 серпня 1941 року в селі діяв концтабір. З 1944 року село знову під владою СРСР.
1991 року Великий Глибочок увійшов до складу України.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У селі є мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (1846 р.), дві каплички, «фігура» Пресвятої Богородиці (1961 р., відновлена 1991).
Споруджено пам'ятники:
- на честь скасування панщини 1848 (відновлено 1990)
- Тарасові Шевченку (1966)
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968) — обеліск, увінчаний п'ятикутною зіркою, збудований на братській могилі 33 воїнів Радянської Армії, які загинули при боях за Великий Глибочок[4]
- воякам УПА (1993)
- Ярославові Стецьку (2002) (скульптора Олександр Маляр)
- встановлений пам'ятні знаки «За тверезість» (1874) та воякам УПА (2003)
- меморіальна дошка Ярославові Стецьку.
- загиблому в АТО Андрію Дрьоміну[5]
Музеї[ред. | ред. код]
Працюють:
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальоосвітня школа І-ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, лікарня Червоного Хреста.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- громадський діяч у США Роман Борковський
- архітектор Олександра Кобат-Турчин
- педагог, громадський діяч Лука Турчин
- літераторка Ірина Шикерява-Шпак
- офіцер Служби безпеки України, генерал-майор, краєзнавець Петро Житар
- військовик, учасник АТО Андрій Дрьомін (03.01.1982—†10.08.2014)[6][7][8].
Проживали[ред. | ред. код]
- політичний діяч Ярослав Стецько.
- проживав, учителював і тут похований — фольклорист, музикознавець, краєзнавець Петро Медведик.
Працювали[ред. | ред. код]
Працювали режисерами у самодіяльному народному драматичному театрі (від березня 1972) Євген Ваврик, Тадей Давидко, у районній газеті «Голос колгоспника» мистецтвознавець, журналіст, Олександр Федорук.
Перебували[ред. | ред. код]
- письменники Іван Франко та Лесь Мартович (1898), Андрій Малишко і Вадим Собко (1939), композитори Євген Козак і Георгій Майборода, художник Ігор Зілінко, митрополит Андрей Шептицький.
Рекреація[ред. | ред. код]
Біля села розміщені:
- Серетський гідрологічний заказник
- Чистилівський орнітологічний заказник (обидва — загальнодержавного значення)
- комплексна пам'ятка природи місцевого значення відслонення сармату
Немає коментарів:
Дописати коментар