Археологічні пам'ятки Городка представлені поселеннями трипільської, гава-голіградської, черняхівської культур, курганами скіфського періоду і давньоруськими могильниками.
Найвідоміша з цих старожитностей, це так звана мустьєрська пам'ятка Касперівців — один з найцікавіших об'єктів середнього палеоліту Східної Європи. Вона широко відома в науковій літературі. Культурний шар, що знаходився під товщею лесових відкладів, був частково розмитий і перевідкладений ще у плейстоценовий період, але попри це горизонт виявився досить багатим на археологічні матеріали, зокрема викопну фауну.
Культурно-історичне місце Касперівців не визначене повністю й донині, хоч пам'ятка має надзвичайно важливе значення як перше стратифіковане поселення мустьєрської культури в континентальній Україні.
В урочищі «Вигушів» виявлено три археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, відкриті у 1920-х роках Юрієм Полянським, 1948 року досліджувалися Михайлом Рудинським.
Поселення трипільської культури досліджувалося з початку 20-го ст. Ю. Полянським, пізніше Ігорем Свєшніковим та Г. І. Кос.
Виявлено п'ять поселень гава-голіградської культури і ранньоскіфського часу. Знайдені скарби доби раннього заліза (Тадеуш Сулімірський, Ігор Свєшніков, Лариса Крушельницька, Юрій Малєєв, 1920—1970-ті роки).
Від 1920-х років відоме городище давньоруського часу 11—13 століть; у печері «Дятел» досліджено поховання 17 століття.
В урочищі Кадуби знайдено рештки Черняхівської культури.
Також відомі знахідки предметів голіградської культури.
На високому березі Серету збереглися залишки одного з найбільших на Поділлі Древньоруських городищ, які оточені потрійними ровами й валами. Під час розкопок тут знайшли енколпіон із зображенням чотирьох євангелістів по кутах.[5]
Поблизу Мушкарова виявлено археологічні пам'ятки давньоруського часу та трипільської культури.
Археологічні розкопки могил поховань трипільської культури показують побут і культуру жителів села того часу. Знайдені речі могильних поховань перебувають у Кам'янець-Подільському археологічному музеї.
Поблизу Лисівців виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур. Перша писемна згадка — 1418.
Поблизу Капустинців знайдено римські монети 2 ст. н. е., візантійські монети, у тому числі золотий солід 7 ст., пам'ятки трипільської, черняхівської, корчак-празької і давньоруської культур та єдину інталію на території Тернопільщини.
Поблизу села Заболотівка збереглися залишки поселення трипільської культури, розкопано поховання в кам’яній гробниці доби міді, знайдено скарб бронзових виробів доби пізньої бронзи.
На хуторі Жмиків біля Улашковець , на мисоподібній ділянці поля, в урочищі Шмельків Горб, зібрано артефакти трипільської і черняхівської культур, фракійського гальштату та Київської Русі: уламки тесла й сокири, рогове долото. Поблизу села розкопано поховання в кам'яній гробниці доби міді, знайдено скарб бронзових виробів доби пізньої бронзи. Територія древнього поселення — близько 22 га.
Територія села Сосулівка була, найімовірніше, заселена на рубежі III — II тис. до н. е. Під час розкопок львівські археологи виявили на так званій Качуровій горі бивень та зуби мамонта, пам'ятки трипільської культури (III-тє тисячоліття до н. е.), велику кількість керамічних відщепів і знаряддя праці — скребла.
Залишки давніх поселень на околицях села Росохач і його полях мають назви «За Білавиною», «На Лисі», «За Лугом», «На Берді». Тут знайдено крем'яні знаряддя праці, мідну мотику і залишки гончарного посуду, що належать до часів трипільської культури (3-є тисячоліття до н. е.). Зникнення цих поселень свідчить про часті грабіжницькі наїзди на них кочівників.[3][4].
Поблизу села Угринь виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. У 2012 р. в невеликому скельному ґроті неподалік Угриня археолог Володимир Добрянський знайшов та дослідив рунічні написи германців III—IX ст. У цих написах поєднані повні магічні закодовані слова і символи, що мають сакральне значення. Пам'ятка унікальна, їй немає аналогів у Східній Європі.
У Чорткові виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту, трипільської культури, поселення давніх слов'ян. Трипільське поселення поблизу міста виявлено у 1920-х роках[53].
У Чорткові нараховується 3 пам'ятки археології:[54]
| № | Об'єкт | Рік | Адреса | Ох. № | Фото | Взяття під охорону |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | Стоянка Чортків І | середній палеоліт (150-40 тис. років тому) | урочище Кар'єр | 2913 | Розпорядження Представника Президента України у Тернопільській області № 148 від 25.06.1992 | |
| 2. | Поселення Чортків ІІ | празька культура | центральна частина міста, вул. Ринок, на території РайСТ, правий берег р. Серет | 1296 | Наказ управління культури ОДА № 16 від 27.01.2010 | |
| 3. | Поселення Чортків ІІІ | трипільська культура; — культура Ноа | північнозахідні околиці міста, вул. Вільшана, І — ІІ надзаплавні тераси безіменного потічка | 1642 | Наказ управління культури ОДА № 16 від 27.01.2010 |
На околиці Білої, на лівому березі Серету розташовувалися чотири давньоруські городища: Монастирище (Костьолисько), Батурова Гора, Моклеків (Мокляки) і Чарна (Черна). Дитинець Моклеківа був в урочищі «Батурова гора», до якого зі заходу примикало Монастирище з курганним некрополем. Два інші городища були на лівому березі потічка Порієво в урочищах «Контурова гора» і «Чарна» (Чорний ліс). Наприкінці XX століття Моклеків досліджувала археологічна експедиція Тернопільського обласного краєзнавчого музею (керівник Олег Гаврилюк); тут виявлено вироби з бронзи, уламки скляних браслетів, фрагменти кераміки, що зумовило остаточне вирішення питання про локалізацію городища.
Про давньоруське поселення Моклеків згадано у Шалівському літописі 1211 року поруч з іншими містами Галицької та Червоної Русі (Галичем, Теребовлею, Збаражем) та у зв'язку з подіями княжих воєн 1214 року. Нині на місці містечка Моклеківа — нерівне, обрамлене полями і покрита лісом горбиста місцевість. За переказами старих людей, тут були розташовані фільваркові будівлі й маєтність, що належали панам Городиським. Частина лісу теж належить до Мокляків.
пам'ятки археології:
- Городище Біла I — давньоруський час X—XIII століть (охоронний номер 2882);
- Городище Біла II — давньоруський час X—XIII століть (охоронний номер 2885);
- Городище Біла III — давньоруський час X—XIII століть (охоронний номер 2884);
- Городище Біла IV — давньоруський час X—XIII століть (охоронний номер 2883);
- Городище Біла V — західно-подільська група скіфського часу (охоронний номер 1759);
- Городище Біла VI — західно-подільська група скіфського часу (охоронний номер 1673);
- Городище Біла VII — епоха бронзи — ранньоримський час; — давньоруський час X, XII—XIII століть (охоронний номер 1860).
Поблизу села Скородинці виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту.
Польський археолог Б. Януш на підставі знайдених у селі Звиняч бронзових речей припустив, що це було одне з поселень культури ранньої доби бронзи. Відомий український археолог Я. Пастернак вважав, що тут розвивалася пізньотрипільська культура енеолітичної доби. Перед Першою світовою війною при копанні ями знайдено непошкоджену глиняну посудину, яку І. Галущинський передав до Музею НТШ у Львові. Ярослав Пастернак описав цю знахідку як припасову посудину типу «Кравзенґефес» ранньо- слов'янської доби (Я. Пастернак. Археологія України. — Торонто, 1961. — С. 224, 532—533; І карта, ч. IV).[2]
Поблизу Буданова виявлено поселення трипільської та давньоруської епох, знайдено римські монети ІІ століття нашої ери. В урочищі Креміння, під лісом Липник розташоване поселення трипільської культури. На поверхні зібрано уламки кераміки, крем'яні і кам'яні вироби. Під час розкопок виявлено рештки жител, у яких знайдено уламки розписної кераміки та крем'яні знаряддя. Розвідка В.Деметрикевича у 1890-х роках. Матеріал зберігається у Краківському археологічному, Львівському історичному та Тернопільському обласному краєзнавчому музеях[2][3].
Поблизу Слобідки виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури. Поселення розміщене в урочищі Знесення, на віддалі 1,5 км на південь від села. Займає підвищений лівий берег р. Гнила Рудка й правий берег річки Серет. поблизу місця впадіння Гнилої Рудки в р. Серет. Розвідками зібрано уламки кераміки, крем'яні знаряддя з крем'яної майстерні. Виявлено велику кількість глиняної обмазки, сліди жител. Поселення було виявлене у 1920-х роках, перевірено розвідкою Є. А. Харитонова у 1967 р. Матеріал зберігається у Львівському історичному та Тернопільському обласному краєзнавчому музеях[1][2].
Поблизу Долини виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту трипільської, черняхівської та давньоруської культур. 1928 року в Янові знайдено крем'яні вироби періоду середнього палеоліту (120-35 тис. років тому).
Гробниця, що знаходився на південно-західному схилі підвищення над лівобережною заплавною терасою річки Серет, був випадково відкритий у 1964 році поблизу села Довге. У рятівних розкопках брали участь Ігор Свєшніков і Юрій Малєєв (Львівський університет) та Ігор Герета і Євген Харитонов (Тернопільський краєзнавчий музей).
Належить культурі кулястих амфор.
Як вказують геологічні розкопки, знайдені на цій території, поселення людей існували тут дуже давно. Було розкопано гробницю часів черняхівської культури: посуд, предмети побуту, кулясті амфори тощо. Поблизу села виявлено поселення трипільської культури. Підйомний матеріал — уламки кераміки та крем'яний інвентар, зібраний у 1964 році, зберігається у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї[1].
Поблизу села Підгайчики виявлено археол. пам'ятки середнього палеоліту, трипілської і давньоруської культур, скарб римських монет. Поселення трипільської культури розміщене на полях, на північ від села, на височині, що тягнеться вздовж правого берега річки Серет. На поселенні виявлено рештки жител, уламки розписної кераміки та крем'яний інвентар. Розвідка В. Деметрикевича у 1890-х роках. Матеріал зберігається у Краківському археологічному музеї[1].
Поблизу Залав'я виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.
Поблизу Зеленча виявлено археологічні пам'ятки трипільської, пшеворської, черняхівської та давньоруської культур.
Поблизу села Семенів виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор і давньоруської культури. Трипільське поселення етапу СІІ розміщене на полі біля громадського пасовиська, поблизу колишнього с. Зеленче, тепер об'єднаного із с. Семенів (урочище Грушівка). Розкопками виявлено рештки жител, зібрано кераміку, глиняні тягарці, крем'яні вироби (ножі і скребки) та кістки тварин. Розкопки В. Деметрикевича у 1900 році. та С. А. Судакова у 1947 році[1][2].
Поблизу села Острівець Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Поблизу села Застіноче виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.
- Поблизу села Струсів виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Поблизу Микулинців виявлено археологічні пам'ятки доби мезоліту, західноподільської групи скіфського часу, давньоруської культури (ймовірно, літописного Микулина).
Біля сусіднього села Воля відкрито і досліджено поселення трипільської культури 3 — 4 тисячоліть до нашої ери.
Село Кривки має давню історію. Певні археологічні знахідки свідчать про те, що на території села жили люди ще за доби мезоліту.
Поблизу Лучки виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор, пшеворської та трипільської культур.
Поблизу села Миролюбівка виявлено археологічні пам'ятки доби мезоліту.
Поблизу села Мишковичі виявлено археологічні пам'ятки культур кулястих амфор, Ноа, голіградської, західноподільської групи скіфського часу, черняхівської, Лука-Райковецька, давньоруської культур.
Поблизу села Буцнів виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
У селищі Велика Березовиця виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, мезоліту, ранньозалізної доби, черняхівської культури.
Поблизу села Острів виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Поблизу Білої виявлено археологічні пам'ятки лужицької, поморської, висоцької та черняхівської культур.
Поблизу села Чистилів виявлені археологічні пам'ятки культури Ноа, західно-подільської групи скіфського часу, черняхівської і давньоруської культур.
На околицях села Великий Глибочок виявлено стоянку періоду Ашель (300–100 тис. р. тому), середніпалеолітичну[1] та пізньопалеолітичну стоянки (40-20 тис. р. тому)[2], поселення пізньої бронзової доби, могильник і поселення періоду раннього заліза, розкопано 3 кургани періоду Київської Русі. В урочищі Попова Долина розміщене поселення трипільської культури. Матеріали археологічних розвідок зберігаються у наукових архівах[3].
Біля села Плотича виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.
Поблизу Загір'я виявлено археологічні пам'ятки ранньої залізної доби та давньоруської культури.
Поблизу села Серетець виявлено археологічні пам'ятки черняхівської, давньоруської і раннього залізного часу.
Біля Орихівчика відкрито поселення Висоцької культури початку періоду Залізної доби (VII–VI ст. до н. е.).
Поблизу села Ратищі виявлено археологічні пам'ятки раннього залізного часу і давньоруської культури. Назва села походить від старовинної зброї — ратища. У давнину тут було оборонне городище на горі оточеній з трьох сторін заплавами Серету. В часи Київської Русі воно було форпостом княжих земель; частиною оборонної лінії міста Пліснисько, згаданого у «Слово о полку Ігоревім». У 1960 році в селі було розкопано поховання в якому знайшли монети VII—XII ст., котрі були забрані у музей м.Ленінград.
Поблизу 3алізців виявлено археологічні пам'ятки доби пізньої бронзи.
Поблизу села Ренів виявлено археологічні пам'ятки мезоліту, бронзової доби і давньоруської культури.
Поблизу Вертелки виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та бронзової доби.
В Іванківцях виявлено археологічні пам'ятки доби середнього та пізнього палеоліту, черняхівської культури.
В Іванківцях виявлено археологічні пам'ятки доби середнього та пізнього палеоліту, черняхівської культури.
Поблизу Чернихова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, ранньої залізної доби та давньоруської культури.
Поблизу Малашівців виявлено археологічні пам'ятки середнього, пізнього палеоліту, ранньої залізної доби, вельбарської, черняхівської та давньоруської культур.
Наприкінці 80-х років XX ст. біля Глядок виявлено більше 10 археологічних пам'яток різночасового періоду. Найбільше стоянок кам'яної доби — пізнього палеоліту та мезоліту, а також давньоруських поселень XII—XIII ст. . Поблизу Глядків виявлено археологічні пам'ятки середнього і пізнього палеоліту, мезоліту, черняхівської та давньоруської культур.
Наприкінці 80-х років XX ст. біля Глядок виявлено більше 10 археологічних пам'яток різночасового періоду. Найбільше стоянок кам'яної доби — пізнього палеоліту та мезоліту, а також давньоруських поселень XII—XIII ст. . Поблизу Глядків виявлено археологічні пам'ятки середнього і пізнього палеоліту, мезоліту, черняхівської та давньоруської культур.
На північно-західній околиці села Івачів Горішній, в урочищі Зимна Долина в 1960-х роках відкрита стоянка часів раннього палеоліту (100-40 тис. років тому). При в'їзді до села з Тернополя в урочищі Коноплисько знайдено багатошарове поселення черняхівської культури VI—VII ст. н. е., празької культури VI—VII ст. н. е.
Поблизу Івачева Долішнього виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, мезоліту та черняхівської культури.
Поблизу Івачева Долішнього виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, мезоліту та черняхівської культури.
Немає коментарів:
Дописати коментар