При Долині було село Знесіння, виключене з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Долини виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту трипільської, черняхівської та давньоруської культур. 1928 року в Янові знайдено крем'яні вироби періоду середнього палеоліту (120-35 тис. років тому).
Перша писемна згадка — 1497 р.: польський король Ян Ольбрахт із військом переходив через Янів з боку Микулинців до Яблунова.
1577 року польський шляхтич Ян Ґольський став власником (купив) село Довге, на землях котрого заснував, почав будувати містечко Янів (для відсутности плутанини називали Янів Теребовельський, існування містечка зафіксоване в 1590, 1594 роках; до 1939 року Янів зберігав статус містечка), замок. Для збільшення доходів з міста власник Ян Ґольський надав кошти для будівництва мосту через річку Серет біля Янова. Король Сиґізмунд ІІІ Ваза 1604 poky дозволив йому брати мито для утримування міста, мостів в доброму стані.[1]
Ян Ґольський разом з дружиною Зофією були фундаторами римокатолицької парафії в Янові Теребовельському 1611 року, першого (дерев'яного), наступного - кам'яного костелів в місті.[2]
1644 року містечко — власність Е. Стадніцької.[3] В 1666 році власником містечка був Ґабріель Замєховський гербу Гриф.[4] 1675 року пограбоване під час турецької навали. 1685 року Янівський замок здобув козацький загін під проводом Сулименка.
Наприкінці 19 ст. в Яневі були маґістрат, повітовий суд, нотаріат, пошта, телеграф, синаґоґа. Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», кооператива.
1 серпня 1934 року було утворено сільську гміну Янів, до якої увійшли давніші навколишні гміни[5].
Символіка[ред. | ред. код]
Герб[ред. | ред. код]
На червоному полі срібна лілея[6].
Мікротопоніми[ред. | ред. код]
- Назви частин сіл: Заводи, Кут, Лапаївка, Оболоння, Сирилівка;
- Назви горбків: Берда, Загора, Рівці, Могила;Скрипка
- Назви лісів: Блавщина, Забручиха, Стінка;
- Назви піль: під Брейном, Глибока долина, Лани, Луги, Маґерівка, Сипрунів, Стависка[7].
Поширені прізвища[ред. | ред. код]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Церква парафії Чуда Архистратига Михаїйла, УГКЦ[8]
- Церква Архистратига Михаїла (ПЦУ, колишній Троїцький костел (1611—1634),[9] збудований на кошти Яна та Зоф'ї Ґольських у стилі ренесансу з елементами готики; стоїть на території замку, входив до системи його оборони; 1725 р., мурована),
- 2 «фігури» (статуї) Матері Божої
- Північна частина замку із залишками круглої вежі та рештки оборонних укріплень.
,_wooden_synagogue.jpg)
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1969), встановлено пам'ятні хрести на місці загибелі 5 вояків УПА та з нагоди 2000-ліття народження Ісуса Христа, пам'ятний знак на честь 500-річчя села.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, амбулаторія, відділення зв'язку, ГЕС (від 1936), млин, стадіон, оздоровчий табір
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- науковець Елеонора Палихата (Карпа), доктор педагогічних наук, професор.
- художники Я. Габура та Ю. Пинило,
- громадсько-політичний діяч у США А. Дмитришин,
- літераторка Л. Дуда (Крушельницька).
Перебували[ред. | ред. код]
- єпископ Никита Будка,
- актор і режисер Мар'ян Крушельницький,
- письменник Володимир Гжицький.
Немає коментарів:
Дописати коментар