Іва́чів Горі́шній — село в Україні, у Тернопільському районі Тернопільської області. Розташоване на півночі району, на річці Серет. Підпорядковане Івачеводолішнівській сільраді (до 2018).
Населення на 1 січня 2013 року — 256 особа (чоловіків — 123, жінок —133, 115 дворів, 138 сімей (за матеріалами сільської ради).
Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.
Географія[ред. | ред. код]
Знаходиться переважно на лівому березі Івачевогорішнівського ставу. Площа плеса ставу 354 га. Розділена між Тернопільським та Зборівським районами. Водоболотні угіддя вздовж течії Серету належать до Чистилівського державного орнітологічного заказника, який існує з лютого 1980 року. Заказник — місце гніздування багатьох видів рідкісних птахів, зростання типової для західного лісостепу водоболотної рослинності. Загальна площа заказника 1192 гектари.
За рішенням Тернопільської обласної ради у 1983 році створений Горішньоівачівський гідрологічний заказник площею 37,4 га. Івачівогорішнівський став є улюбленим місцем відпочинку для багатьох тернополян та рибної ловлі для рибалок місцевих та із сусідніх областей. Став належить УТМР. Водонасосна станція в Івачеві працює для подачі води до обласного центру.
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1463 як Івачів, згідно з урядовим листом князів Семена, Солтана та Василя Збаразьких, які ділили вотчину між собою.
Від 1672 — нинішня назва.
На північно-західній околиці села, в урочищі Зимна Долина в 1960-х роках відкрита стоянка часів раннього палеоліту (100-40 тис. років тому). При в'їзді до села з Тернополя в урочищі Коноплисько знайдено багатошарове поселення черняхівської культури VI—VII ст. н. е., празької культури VI—VII ст. н. е.
Під час Першої світової війни село зазнало значних руйнувань.
Під час Другої світової війни та після неї село стало осередком активної діяльності УПА. Значна частина учасників національного партизанського руху та їхніх родичів зазнала сталінських репресій, у тому числі — у таборах ГУЛАГу.
Релігія[ред. | ред. код]
Є мурована церква Воскресіння Господнього (1768).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Богдан-Теодор Дзюбановський — український громадський діяч у США, лікар 1-ї дивізії УНА,
- Фіалка — учасник боротьби за ЗУНР,
- Зенон (Ковалик) — український священик, мученик, блаженний (беатифікований 27 червня 2001)
- Олександр Дзядик — український військовик, радянський службовець, редактор, репресований..
Парохи села:
- о. Р. Дурбак — від 1956 до 1985 року
- о. Орест Глубіш — від 1996 року донині.
Немає коментарів:
Дописати коментар