середа, 3 червня 2020 р.

Сосулівка

Сосулі́вка — село Чортківського району Тернопільської області, Центр сільради До села приєднано хутір Ружаківка.

Етимологія[ред. | ред. код]

За леґендою, назва села походить від того, що, повернувшись після нападу турецько-татарського війська, жителі побачили, що їхні помешкання вщент зруйновані; вирішили їх не відбудовувати, а поселились у долині, на місці, вкритому болотом і заростями. Оскільки нове село виникло на воді, а турецькою вода  — «sos», його найменували Сосулівкою. Інша версія походження назви  — від прізвища Сосуловський.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на берегах р. Серет (ліва притока Дністра), за 16 км від районного центру та 9 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.

Місцевості[ред. | ред. код]

  • Ружанівська  — хутір, приєднаний до с. Сосулівка. У 1952 р. на хуторі  — 2 двори, 9 жителів.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Давні часи[ред. | ред. код]

Територія села була, найімовірніше, заселена на рубежі III  — II тис. до н. е. Під час розкопок львівські археологи виявили на так званій Качуровій горі бивень та зуби мамонта, пам'ятки трипільської культури (III-тє тисячоліття до н. е.), велику кількість керамічних відщепів і знаряддя праці — скребла.

Середньовіччя, Новий Час[ред. | ред. код]

Заснований населений пункт близько XV століття.
Після Люблінської унії (1569) частина Червоногородського повіту (з центром у Ягільниці) та землі Сосулівки були подаровані Станіславові Лянцкоронському. В спорудженні замку в Ягільниці брали участь селяни із Сосулівки.
Після початку Національно-визвольної революції українського народу в середині XVII ст. мешканці села радо вітали козацько-селянський загін, який ішов до замку Лянцкоронського, щоб захопити його.
Відомо, що 1775 р. у Сосулівці проживали 689 осіб.

XX століття[ред. | ред. код]

У селі в 1900 р. — 1290 жителів, 1910 — 1377, 1921 — 1255, 1931 — 1440; у 1921 — 257, 1931 — 301 двір.
В УПА воювали мешканці Сосулівки Ганна Богачук, Йосип Безпалько, Михайло і Теодозія Винничуки, Василь Гаджала, Григорій Галат, Василь Грабик, Олекса Дерій, Петро Лисий, Йосип Морквас, Степан Оріх, Михайло Погріщук, Олекса Рембаха, Ярослав Ризак, Михайло Римар, Володимир, Максим і Степан Сапіщуки, Володимир Юрків та інші.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Йосип Андрусик (нар. 1926),
  • Сафат Бегман (нар. 1909),
  • Олексій Безпалько (нар. 1905),
  • Петро Білий (нар. 1909),
  • Михайло Білоус (нар. 1906),
  • Василь Михайлович Будзишин (нар. 1918),
  • Василь Степанович Будзишин (нар. 1903),
  • Василь Бурдинський (нар. 1923),
  • Йосип Бурдинський (нар. 1917),
  • Іван Вітів (нар. 1912),
  • Василь Гаджала (нар. 1909),
  • Василь Галат (нар. 1911),
  • Ярослав Галюк (нар. 1922),
  • Михайло Гап'як (нар. 1896).

Релігія[ред. | ред. код]

Каплички
  • на честь Незалежності України (УГКЦ; 1993)
  • капличка на вул. Туркотівка (побудована за кошти колишнього жителя села Зеновія Холоднюка).

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У селі насипали могилу (1996) на пам'ять про бої УПА проти підрозділів НКДБ у квітні 1945 року. Споруджено:
  • погруддя Івана Франка (2016)[5]
  • встановлено
    • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (2-га пол. XIX ст., зруйнований за комуністичного режиму, відновлений 1991),
    • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у роки німецько-радянської війни (1965),
    • пам'ятник «Борцям за волю України!» (8 липня 2019 р.)[6].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення, чол.
190019101921193120142018
129013771255144010901061[1]

Соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]

Зафіксовано, що 1921 р. в Сосулівці проживали українці, поляки та євреї. Українці й поляки займалися сільським господарством, євреї — торгівлею, мали власні крамниці, а одна єврейська сім'я — млин. Селяни володіли землею, бідніші наймалися на роботу або працювали у фільварку (маєтку польського пана) — спочатку Янушевського, згодом — Жуковського.
В 1965 р. на подвір'ї сільського клубу побудований і відкритий бюст Т. Г. Шевченка. Будувався він силами колгоспу ім. Н. Крупської. Головою колгоспу був Шемлей Зеновій Іванович.
Нині працюють школа, ФАП, дитячий садочок «Журавлик»[7], бібліотека, клуб, фермерське господарство «Сосулівське», ПАП «Надрічне», ТзОВ «Тартак», ТзОВ «Тернопільскловироби», торгові заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Павло Казьмір (нар. 1936) — кандидат економічних наук, професор, почесний землевпорядник України;
  • Іван Гап'як (нар. 1950) — живописець, член НСХУ, науковець;
  • Михайло Дерій (нар. 1956) — господарник, громадський діяч;
  • Павло Качур (нар. 1953) — вчений, громадсько-політичний діяч, маґістр державного управління;
  • Борис Погріщук (нар. 1971) — доктор економічних наук, професор, господарник;
  • Мирон Сендзюк (нар. 1946) — економіст, науковець, доцент;
  • Зеновій Холоднюк (нар. 1961) — господарник, громадсько-політичний діяч;
  • Григорій Шашкевич (1809—1888) — голова Руської окружної Ради, посол до австрійського парламенту, громадсько-політичний, освітній і церковний діяч.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Перейти до:а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. ↑ Федечко, М. Сосулівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 509. — ISBN 978-966-457-246-7.
  3. ↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
  4. ↑ В Сосулівці освятили відреставрований храм. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
  5. ↑ Габруський, Л. Від Івана до Богдана // Голос народу. — 2016. — № 24 (17 червня). — С. 6. — (Подія).
  6. ↑ У селі Сосулівці відбулося врочисте відкриття пам’ятника «Борцям за волю України!» // Чортків сіті. — 2019. — 8 липня.
  7. ↑ Габруський, Л. «Журавликом», «Журавликом» зветься наш садочок… // Голос народу. — 2011. — № 35 (29 серпня). — С. 7. — (Добра справа).

Сосулівка
Posted by on
Мітки:

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)