Милівці

Милівці́ — село Чортківського району Тернопільської області, центр сільради.

За переказами, село назване на честь козака Мила. Згідно з іншою версією — від милої очам і серцю (улюбленої) місцевості. Окремі дослідники виводять назву села від заняття першопоселенців — «миловці» (мисливці).

Зміст

• 1Розташування
• 2Історія
• 3Релігія
• 4Пам'ятники
• 5Населення
• 6Соціальна сфера
• 7Відомі люди
  • 7.1Народилися
  • 7.2Проживали
• 8У літературі
• 9Примітки
• 10Джерела
• 11Посилання

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі р. Серет, ліва притока Дністра, за 22 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Товсте.МИЛІВЦІ — село Чортківського району Тернопільської області, центр сільради. Код КОАТУУ‎: ‎6125585701 Телефонний код‎: ‎+380 3552. Розташоване на правому березі р. Серет, ліва притока Дністра, за 22 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Товсте. Територія – 1,9 кв. км. Дворів – 257. Населення – 612 осіб (2014).

Історія[ред. | ред. код]

• 1424 — перша письмова згадка, згодом згадане у 1442 році, коли король надав Лукашові Лойовичові село Капустинці.
• 1535 — у Милівцях уже діяла церква.
• XVIII — населений пункт отримав статус містечка.
• 1886 — в селі засновано школу.
• 1902 — велика земельна власність належала Каролеві Ґерінґеру.
• 15 червня 1934 р. передане до Чортківського повіту село Милівці з Заліщицького^[2].
• 1943—1944 р. нацисти вбили у Милівцях 86 євреїв з трудового табору.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

• Саверій Багрій (нар. 1925),
• Василь Бакалюк (нар. 1901),
• Петро Бакалюк (нар. 1904),
• Семен Бакалюк (нар. 1906),
• Петро Бендик (нар. 1907),
• Володимир Білик (нар. 1906),
• Євстахій Богданюк (нар. 1921),
• Василь Боднар (нар. 1922),
• Михайло Васильович (нар. 1925),
• Михайло Іванович Боднар (нар. 1910),
• Кирило Василевич (нар. 1906),
• Корнелій Гагавчук (нар. 1914),
• Іван Гнап (нар. 1920),
• Михайло Гнап (нар. 1912),
• Михайло Затворніцький.

В УПА воювали:

• Йосип Боднар,
• Петро Бурдейний,
• Іван Василевич,
• Михайло Винничук,
• Кароль Зубчик,
• Володимира Кальницька-Цепенда, Михайло Лазар, Маркіян Лов'як, Мар'ян Луговик, Петро Мандюк, Йосиф Пирожака, Леонід Пирожак, Броніслав Попик, Кирило Попик, Антін Пуляк, Йосип Паращук, Степан Русин, Василь Сеньків, Северій Сеньків, Василь Чепіга.

Релігія[ред. | ред. код]

Стара церква у Милівцях

• церква Воскресіння Христового (ПЦУ^[3]; кам'яна; 1910);
• церква святого Воскресіння Христового (УГКЦ; 1910);
• костел (1863).

Каплички

• капличка (1936; споруджена на пожертви бездітної жінки);
• Богослужбова каплиця Святого Воскресіння Господнього УГКЦ (1999);
• Матері Божої (1993);
• Ісуса Христа (2001);
• Матері Божої поблизу джерела (2013; меценат Іван Чепіга).

Пам'ятники[ред. | ред. код]

1996 — насипано символічну могилу Борцям за волю України. Споруджено:

• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989 р.);
• встановлено
  • «фіґури» Пречистої Діви Марії (1803; реставрована 1998),
  • св. Яна,
  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990),
  • два хрести, що встановили самотні чоловіки на пам'ять про себе (1860—1870),
  • шість хрестів полеглим у Другій світовій війні, хрест на місці загибелі провідника УПА (2002).

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення, чол.
2014	2018
612	617[1]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта» (1904), «Січ», «Сокіл», «Луг», «Союз Українок», «Сільський господар» та інші; кооперативи «Власна поміч» (1929) і «Воскресіння» (1932).

1925 — функціонував млин.

Нині працюють школа, молодіжне товариство «Сокіл», клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Таурус», ПАП «Довіра», ПАП «Вікторія»

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

• Ярослав Верняковський (нар. 1934) — польський військовик, ґенерал
• Іван Войцишин (нар. 1952) — господарник
• Микола Крокош (нар. 1974) — релігієзнавець, доктор теології військовик (підполковник).
• Мар'ян Пуляк (нар. 1955) — заслужений артист естрадного мистецтва України

Проживали[ред. | ред. код]

• Іван Чепіга (нар. 1952) — господарник, краєзнавець, меценат, громадський діяч
• Павло (Кравчук) — єпископ ПЦУ, служив священиком.

У літературі[ред. | ред. код]

2014 — вийшла книга І. Чепіги «Милівці: маловідомі й забуті сторінки історії (1424—2014)».

Книга містить розділи, котрі розповідають про легенди та історію села, про перші писемні згадки, періоди 1800–1920-х років, міжвоєнної Польщі, Другої світової та визвольної боротьби ОУН і УПА, радянський, національного пробудження та сучасності. Є розділ «Відомі уродженці та люди, котрі прислужилися до духовного розвитку села». Проілюстрована документальними світлинами.^[4]

 Милівці