Розташування[ред. | ред. код]
Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 12 км від найближчої залізничної станції Товсте.
Територія — 1,64 кв. км. Дворів — 197. Населення — 357 осіб (2014 р.).
Назва[ред. | ред. код]
За леґендою, назва села походить від прізвища козака Капусти, який у глибоку давнину збудував тут фортецю, від котрої залишилися земляні вали. У 1971 р. пам'ятки 15–17 ст. зруйнували представники влади, зрівняли могили бульдозерами, знищили й кладовище.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Капустинців знайдено римські монети 2 ст. н. е., візантійські монети, у тому числі золотий солід 7 ст., пам'ятки трипільської, черняхівської, корчак-празької і давньоруської культур та єдину інталію на території Тернопільщини.
Перша письмова згадка про поселення датована 1439 р., згодом згадане у 1442 р. як власність Лукаша Лойовича.
1564 р. село належало Щепановській; у населеному пункті вже була церква.
Від 6 липня 1941 р. до 12 квітня 1944 р. Капустинці — під нацистською окупацією.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:
- Петро Білоус (нар. 1910),
- Борис Боднар (нар. 1918),
- Йосип Гашпера (нар. 1905),
- Володимир Колодій (нар. 1905),
- Володимир Ляхоцький (нар. 1919),
- Микола Марків (нар. 1905),
- Василь Николишин (нар. 1924),
- Василь Сенишин (нар. 1917),
- Павло Сенишин (нар. 1917),
- Михайло Солтис (нар. 1915),
- Антон Чепига (нар. 1903),
- Василь Шевчук (нар. 1921),
- Василь Шушкевич (нар. 1900),
- Іван Яцків (нар. 1900),
- Сафат Яцків (нар. 1920).
В УПА воювали Михайло Джумага, Михайло Мамуляк («Ключ»), Мирон Морквас, Іван Яцків та інші.
Релігія[ред. | ред. код]
- церква святителя Миколая Чудотворця (ПЦУ[3]; 1898; кам’яна);
- церква Перенесення мощей святого Миколая (УГКЦ; 2013; архітектор Іван Гудима).
- Каплички
- св. Варвари (1850),
- Матері Божої (1998),
- св. Йосафата (2001).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Насипано символічну могилу УСС (відновлено 1992).
Споруджено
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2014 | 2018 | ||||||||||||||||||
| 203 | 354[1] | ||||||||||||||||||
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Відомо, що у 1880-х рр. село належало Лянцкоронським. До 1939 р. функціонували філії «Просвіти», «Сільського господаря» та інших українських товариств.
Протягом 1970-х рр. у Капустницях працювали дві комплексні бригади колгоспу с. Улашківці. У 2000 р. в селі на базі розпайованого КСП «Капустинське» створено ПАП «Березина» (директор Володимир Заболотний).
Нині працюють Капустинська загальноосвітня школа I ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Володимир Балько (1882—1951) — церковний і культурно-просвітницький діяч;
- Павлина Беноні (нар. 1923) — учасниця національно-визвольного руху, громадська діячка;
- Василь Марків (нар. 1930) — лікар;
Проживали[ред. | ред. код]
- Мар'ян Лютак (1892—1965) — священик, репресований.
Немає коментарів:
Дописати коментар